Джохар Дудаєв

ДЖОХАР ДУДАЄВ - БОРЕЦЬ ЗА ЧЕСТЬ, СВОБОДУ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЧЕЧЕНСКОГО НАРОДУ

     Народився Д. Дудаєв в Чечено-Інгушській АРСР 15 квітня 1944 року, того само­го року, коли всі чеченці були вислані за наказом Сталіна в Середню Азію. Там, у Казахстані пройшло його дитинство, аж до 1957 року, коли чеченцям і інгушам надали дозвіл повернутися на батьківщину.
Дудаєв закінчив один курс фізмату, потім Тамбовське вище військове авіаційне училище імені М. Раскової, а у 1977 році - Військово-повітряну академію імені Ю. Гагаріна.
 Був хорошим спортсменом, відмінним сім’янином. Дружина - художниця, троє дітей - дочка і два сини. Одна з місцевих газет називала його посланцем Бога. Іноді його величали «чеченським Ельциним». Про особисте життя генерал зазвичай не розповідав. Одного разу втім він розговорився: «Після того, як я став політиком, особистого життя у мене немає. У сім’ї всі люблять живопис, моя дружина модельєр, дуже багато малює. Я люблю музику, поезію Лермонтова, Пушкіна, поетів-декабристів, російських письменників-класиків - Толстого, Чехова ... Займаюся карате, і мій учитель з чорним поясом завжди зі мною».

     У 1989 році Дудаєву присвоїли звання генерал-майора. Він був першим генералом - чеченцем у Радянській Армії. Його двічі нагороджували орденом Червоної Зірки: перший раз за високу боєготовність частини, другий - за успішне виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані.